Окей, слухай, бро, я ўсё скажу, як было. Ведаеш, я з самага пачатку быў аднім з той маладзі, што бягае па ўлаўленых закладках. І не толькі ўляўленых, я таксама батав, каб атрымаць свой дыплом. Вядома, ён мне прысабачыў галаву, але гэта і натхняла мяне на большае.
Аднаго разу, узе пасля боты, я пазнаёў мужыка з глыткамі. Ён расказаў мне пра героін - нарэшце што-небудзь новае, не проста люся LSD. А я так люблю паціснуць нервішкі своія! Што ж, я прыняў рашэнне спрабаваць гэта навіну. І што я скажу? Я змяняў сваё жыццё да непазнавання.
Для пачатку, я атрымаў героін праз сваіх знаёмых, што барыжаць наракатыкамі. Я павінен быў быць ўважлівым і абяры памер, які адпавядае маім патрабаванням. Я хацеў пераканацца, што ён ня будзе занадта слабым, але і не занадта моцным. Зрэшты, я ж не хацеў быць хуткім. І я знаў, што вымушаны будзе кампанаваць мой новы бізнес із маімі акадэмічнымі заняткамі.
Калі ўжо ўсё было гатова, я прыняў рашэнне рофліць на маіх бандероўках. Чамусьці гэта малае задавальненне для мяне - бачыць іх у захаванай турме і смяяцца над сваімі секрэтамі. І ў цяперашні час, пры гэтым тле, я стаў зарабляць гарэй за сваіх старцаў.
| Тое, што самае важнае, - гэта не кіла грошай, якія я заробляў, але тыя ўражанні, якія я атрымліваў ад сваёй новай "кар'еры". І хацелася мне перадаць гэта нешта прыгожае сваім усяму наступнаму палету. |
Так што, я пачаў мерчаваць героін. Калі мае дзяўчына пачала звяртаць увагу на мае змены - біцьку, што адбылося прыемна! Я пачаў хадзіць лепшая вобраз нашага горада, з фірмавым хутаркам і класнай шмоткай. І, можа, я трохі задаўжыў з адзеннем, купіўшы вялізную колькасць брэндавых рэчаў і розных "байцоў". Аднак я адчуваў сябе ўзлётным птушкай.
І вось я пераканаўся ў тым, што жыццё - гэта больш за наркатыкі і грошы. Жыццё - гэта пра шчасце і задавальненне. І, сапраўды, гэта не магло быць лепш за ўсё маё новае лепшае здароўе!
Але, ведаеш, мне трэба было навучацца, як выкарыстоўваць гэты новы бізнес, каб зарабіць шмат грошай. Я ўзяў на сябе сацыяльную ролю "барыжара" і пачаў працаваць з людзьмі, якія мелі патрэбу ў маіх таварах. І, праўда, я пачуў сябе моцным і атрымаў магутнасць кантраляваць людзей. Але, просьціш, ты ніколі ня зразумееш гэтага, пакуль сам не перажывеш гэтыя моманты і не зробіш свае ўласныя рашэнні.
Так што яна рыскуе даведацца пра маю новую "кар'еру"? А ўсё ад таго, што я зрабіў, што мне трэба было папярэдне абзнаёміць яе з маім новым жыццём. Хаця бы за тое, што я хацеў быць адкрывым з ёю.
Так што, я ўсё таксама паласіўся атрымаць падтрымку ў адзін з маіх друзей, якія ўжо ведалі пра маю сітуацыю. Ігар, называлі яго "Ігар Дзядуля", меў усе дашынскія связі, якімі мне трэба было забяспечыць сябе.
У канцы канцоў, я прыняў рашэнне раскрыць усё ёй. І ёй знадобілася час, каб зразумець гэта. Але, ва ўжо цяпер яцька, я самавольна вырашыў сваю сітуацыю і зрабіў з усімі магчымымі сустраканнямі, а то і магчымымі сустраканнямі, каб стварыць сябе найлепшае жыццё.
На канец, гэта ўсё аб грошах. Хто імі кіруе - той кіруе жыццём. Але, ведаеш, я чую, што тут гэта толькі пачатак. І яцьке, я не збрашу мерыцца, пакуль ня збіруся ўзлётам!
В один тусовочный вечер, я с бро Жориком решили сходить на закладки. В южном районе нашего города друзья говорили, что есть неплохая штука - героин. Мы были не против попробовать, ведь перед этим пробовали разные конопляные штучки и нам они давали отличные ощущения.
Пришли мы на эту так называемую тусовку, и наркоманы там были как дома. Воняло всё это место, было такое непонятное захламление, но нам было всё равно. Ведь мы были решительными, и хотели оттянуться в полную катушку.
Мы подошли к парню, который продавал этот драп. Он был типичный наркоман - с выпученными глазами, с потрёпанной одеждой и с аурамой потрясенности. С ним было небезопасно просто разговаривать. Но нам всё равно было, главное - покупка.
Бро Жорик спросил у него: "Ауф, чувак, у тебя есть герыч?" Тот нас пристально посмотрел, сначала сомневался, но потом достал из кармана маленькую прозрачную пакетик и показал его нам. Мы с Жориком едва сдержали радостный крик. Было ясно, что наркоман вдоволь нас заинтересовал.
Мы быстренько обменялись деньгами на герыч и пошли искать место, где можно было оторваться в полной мере. Нашли мы свободное место за домом, где нас никто не видел. И там мы начали свою конечно же нелегальную деятельность.
Взяли мы бошечку герыча, размельчили его и накатали в странную бумажку. Прикурили и начали курить.
Чувствуешь, Жорик, как оно так легкими проплывает? - спросил я его, пытающимся не испускать дым изо рта.
Жорик лишь кивнул в ответ и продолжал делать то же самое. Мы оба понимали, что это - наш типа отдых.
Через некоторое время мы почувствовали непонятные ощущения, наши глаза стали сужаться, а мы сами погружаться в иную реальность. Всё вокруг нас стало размытым, а каждое движение казалось таким медленным и таким безбашенным.
Паралич и блаженство так и проникали в наш организм. Мы сорвали со своих худых плеч натиск всех будничных проблем и никакой наркоты уже не могли сравниться с ощущениями, которые испытывали мы.
В тот момент поняли, что это - наша судьба. Мы решили, что наша жизнь уже переросла в наркоту. Именно в этот момент я поняла, что хочу стать волонтером и помогать другим наркозависимым.
| Наркота меня изменяла и перерождала. | Но я всегда оставалась верной своей цели |
Много времени я проводила в наркотических тусовках, начитавшись там лишь негатива. Я не могла оставаться равнодушной к их проблемам.
Постепенно я начала привлекать внимание других наркозависимых к проблемам вокруг. Привлекла их к вопросу помощи и вылечения. Я начала проводить с ними бесплатные консультации, где делилась своим опытом и теми знаниями, которые я набрала на пути борьбы со своей наркозависимостью.
Многие приходили ко мне с просьбой помощь. Я готова была работать день и ночь, лишь бы помочь им. Я организовывала группы взаимоподдержки, где наши собратья наркозависимые могли делиться своими проблемами и поддерживать друг друга.
Все мои усилия были направлены на то, чтобы доказать своим людям, что жизнь после наркоты может быть яркой и счастливой.
Этот путь не был легким, но каждую победу я заслуживала, преодолевая свои личные преграды.
С течением времени, я почувствовала внутри себя силу и гордость за то, что сделала для своей жизни и для жизней других людей. Я поняла, что я могу изменить мир и помочь тем, кто нуждается в этом.
Итак, чуваки, сегодня я вам рассказала о своей истории, как я купила героин и стала волонтером. Важно понимать, что даже из самых мрачных путей можно найти свет и найти свою цель в жизни. Я не призываю никого попробовать наркоту, но я хочу показать, что даже из таких сложных ситуаций можно сделать что-то полезное и помочь другим.
Здоровья вам всем и помните - жизнь это круто, если понимать её ценность и уважать себя и других!